Симон Васильович Петлюра. Офіційний сайт

Як слушно зауважує Д. Антонович, історична заслуга Кропивницького у тому, що «вій у той спосіб, як Лисенко музику, відділив український театр від московського і дав йому самостійне життя. Тому по справедливості Кронивницький уважається батьком українського театру, як Лисенко української музики, як Котляревський української … [Read more...]

Українському театрові близько 400 років. До початку XX століття, коли в національному театральному мистецтві утверджуються принципи нової європейської драми, він пройшов досить складний і тернистий шлях — від шкільного, тобто учнівського, до славнозвісного театру корифеїв, який кинув виклик кращим європейським сценам. Вельми … [Read more...]

Водночас такі доповнення відіграли і певну негативну роль. Автор непомітно перейшов ту межу, за якою нові сцени перестали «працювати» на його основне завдання — показати панорамну картину з життя українського народу за часів козаччини. Стала відчуватись деяка розтягненість тексту. При постановці на сцені невиправдані … [Read more...]

Природно, що, взявши за основу своєї п’єси відому повість Гоголя, Кропивницький цікавився першоджерелами твору свого великого попередника. Так, у листопаді 1906 року в листі до М. Сумцова, автора статті «Параллели к повести Н. В. Гоголя «Вий», драматург зауважує: «Зрісши в слободі, я, звичайно, в дитячих літах чув не раз казку про … [Read more...]

Зі слів того ж Халяви дізнаємося, що взагалі в репертуарі бурсаків є й п’єси релігійного змісту. Проте в даний момент виконати подібний твір вони не можуть із-за відсутності філософа Хоми Брута — виконавця жіночих ролей («Іродіади, Пентефрії, і прочиїх коварних жен»). Варто звернути увагу на мову виконавців інтермедії, що … [Read more...]

Перші переклади гоголівських прозових творів на мову сцени стали з’являтись майже відразу після оприлюднення першоджерел. Маються на увазі «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1833) і «Мертві душі» (1842). Слідом за ними були здійснені переробки «Тараса Бульби» (1847) і «Сорочинської ярмарки» (1848). У другій половині XIX ст. подібна … [Read more...]

Постійні цензурні заборони змушували Кропивницького упродовж багатьох років доопрацьовувати твір. Тому виникло кілька його варіантів. Дозвіл на постановку під назвою «Глум і помста» п’єса одержала лише 1896 року. Притому текст цього варіанту був далекий від первісного. Дія в зазначеній редакції відбувається вже не в … [Read more...]

Образ Шевченкової титарівни має тісний зв’язок з фольклором, її доля співзвучна з долею згаданої вже Ганнусі з народної пісні, яку наводить Франко у своїй праці «Жіноча неволя в руських піснях народних». Втім, на відміну від Ганнусі, героїня Шевченка не повинна в смерті свого немовляти. Щоправда, довести це не може. Однак … [Read more...]

Я щасливий, Що очей не маю, Що нічого того в світі Не бачу й не знаю... [205, с. 287]. Така кінцівка поеми не лише серйозно підсилює її патріотичне звучання, а ще значною мірою зміщує й акценти в розумінні того, хто насправді більший ворог — турки, що осліпили Степана, чи цариця, яка позбавила козаків змоги боронити Україну від … [Read more...]

Тарас Шевченко в житті і творчості марка Кропивницького мав винятково велике значення. За словами драматургового сина Володимира, «Кобзар» для його батька був «своєрідним Євангелієм». Своїм життям, що було присвячене боротьбі за національне відродження України, Кропивницький багато в чому нібито повторював … [Read more...]