Урочистості з нагоди 370-річчя від дня народження гетьмана України Івана Мазепи відбудуться в Полтаві під егідою облдержадміністрації та за участю керівництва області. Четвер, 19 березня: 11.00 год., ПДПУ ім. В. Г. Короленка (новий корпус, зала засідань вченої ради, ІІ поверх) – «круглий стіл» на тему: «370-річчя від дня народження гетьмана України Івана Мазепи»; 16.00 год., Полтавське музичне училище ім. М. В. Лисенка — літературно-мистецький вечір з нагоди 370-річчя від дня народження Івана Мазепи за участю відомого співака, неодноразового учасника всеукраїнського фестивалю «Мазепа-фест», кобзаря Тараса Компаніченка. П’ятниця, 20 березня: 11.00 год., обласний краєзнавчий музей (І поверх) – урочисте засідання ради Українського козацтва в Полтавській області та презентація книгна козацьку тематику, виданих за кошт обласного бюджету; 12.00, площа Конституції – урочистий мітинг та покладання квітів до пам’ятника українським козакам, що під час Полтавської битви воювали під проводом Івана Мазепи (пам’ятник розташований на Панянському бульварі). Головне управління інформаційної та внутрішньої політики ОДА
Сьогодні у Полтаві з ініціативи Головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації відбулася спільна прес- та Інтернет-конференція Степана Бандери (журналіста, онука провідника українського національно-визвольного руху Степана Бандери); Володимира Ковальчука (консультата Центру вивчення документів із національно-визвольних змагань головного державного архіву Служби Безпеки України, м. Київ) та Віктора Рога (заступника директора Центру національного відродження ім. Степана Бандери). Захід провів начальник Головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації Олег Пустовгар. Нижче наводимо спілкування учасників конференції.
Чимало полтавчан вранці 16 лютого побачили досить дивну картину: замість звичної для всіх вулиці Героїв Сталінграда та однойменної транспортної зупинки в Полтаві з’явилися вулиця та зупинка, названа на честь видатного діяча чеченського Руху Опору, першого Президента Чеченської республіки Ічкерія генерала Джохара Дудаєва.
У вівторок, 17 лютого,в Полтаві з ініціативи облдержадміністрації відбудуться заходи, присвячені вшануванню пам’яті видатного провідника українського визвольного руху Степана Бандери. У них візьмуть участь представники обласної влади, Українського інституту національної пам’яті, Центру національного відродження ім. С. Бандери та Галузевого Державного архіву СБУ (м. Київ), а також онук лідера визвольного руху, журналіст Степан Бандера. Тож запрошуємо висвітлити такі заходи: — 11.45–12.30, приміщення ОКІА «Новини Полтавщини» (вул. Жовтнева, 45, к. 517) – прес-конференція та онлайн-відео-конференція представниківУкраїнського інституту національної пам’яті, Центру національного відродження ім. С. Бандери та Галузевого Державного архіву СБУ; — 13.10–14.30, Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка (вул. Остроградського, 2, зала засідань вченої ради (2-й корпус, к. 210)) – засідання «круглого столу» представників обласних організацій політичних партій та громадських організацій за темою: «Степан Бандера – головний провідник українського національно-визвольного руху 20-х-50-х років ХХ століття»; — 14.40–15.50,ПДПУ ім. В. Г. Короленка (вул. Остроградського, 2, Мала актова зала (1-й корпус)) – зустріч представників Українського інституту національної пам’яті, Центру національного відродження ім. С. Бандери та Галузевого Державного архіву СБУ зі студентами історичного факультету й факультету філології та журналістики ПДПУ ім. В. Г. Короленка.
28 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила Державним Прапором нашої держави стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
У четвер, 29 січня, патріотична громадськість нашої держави відзначатиме річницю подвигу Героїв Крут. З цієї нагоди відбудеться низка заходів. 11:00 год. заплановане покладання квітів до меморіальної дошки Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному отаману військ УНР Симонові Петлюрі (вулиця Сковороди 1/3); 11:30 у залі засідань вченої ради Полтавської державної аграрної академії відбудеться «круглий стіл» за участюпредставників обласної влади, громадськості, науковців; 17:00 у Полтавському музичному училищі імені М. В. Лисенка (вул. Жовтнева, 23) заплановано вечір патріотичної пісні.
22 січняурочистості з нагоди 90-ї річниці проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР розпочнуться з покладання квітів до пам’ятника міністрові економіки в уряді УНР, організатору кооперативного руху, громадсько-політичному діячеві, педагогу Борисові Мартосу та до меморіальної дошки Голові Директорії, Головному отаманові військ УНР Симону Петлюрі. По тому в обласній філармонії відбудеться святковий концерт. У Православних Церквах Київського Патріархату області священнослужителі прочитають молитву за Україну. Ця подія стала поворотною в історії нашої держави. 22 січня1919 року західні та східні землі України Актом злуки об'єдналися в єдину самостійну соборну державу. Цей день утілив віковічні прагнення українців жити однією сім'єю, на своїй землі, у своїй суверенній державі. Відділ у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації проведе молодіжні тематичні конкурси. Окрім цього, полтавські школярі зможуть побувати на екскурсіяху музеях Полтавщини.
29 січня 1918 року300 юнаків, студентів та курсантів офіцерської школи вступили в бій із більшовицькими загарбниками, що рвалися до Києва. Уперше після Полтавської трагедії 1709 року українці обстоювали власне право бути вільними. Не випрошували для себе свободи в поневолювачів,а здобували її в безкомпромісній боротьбі. Ця битва стала символом героїзму та відданості Українській державі. Президент Віктор Ющенко підписав указ про відзначення подвигу Героїв Крут.
В українському суспільстві і нині досить живучими залишаються стереотипи, нав’язані колишньою тоталітарною системою. Значна частина людей продовжує вважати, що борцями за волюУкраїни були лише уродженці Західної України. Навіть і сьогодні можна почути вислови, якими одні люди прагнуть дорікнути іншим лише за приналежність їх до певного регіону. Причому для одних такі вислови звучать лайкою, для інших – високими компліментами, адже для останніх слова «мазепинці», «петлюрівці», «бандерівці», «оунівці» давно стали символами боротьби за незалежність України, нескореності та незламності духу. Тарас Пустовіт
Верховна Рада України затвердила перелік ювілейних та пам’ятних дат, які наступного року відзначатимуться на державному рівні. Як передає кореспондент УНІАН, за ухвалення відповідної постанови “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2009 році” проголосували 236 народних депутатів з 444 зареєстрованихв сесійній залі. Також 1 січня відзначатиметься 100 років від дня народження Степана Бандери, 6 січня – 70 років від дня народження Валерія Лобановського;9 січня – 85 років від дня народження Сергія Параджанова;9 березня – 195 років від дня народження Тараса Шевченка; 1 квітня – 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя; 22 травня – 130 років від дня народження Симона Петлюри; 10 вересня – 115 років від дня народження Олександра Довженка тощо.
ТЕРНОПІЛЬ, 27 грудня. Як повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу, в церемонії відкриття пам'ятника взяли участь керівники області, онук провідника ОУН Степан Бандера, кілька тисяч представників політичних, громадських та молодіжних організацій області. Пам'ятник встановили у центральній частині міста, навпроти приміщення адмінбудинку облдержадміністрації та облради. Олег Снітовський — УКРІНФОРМ
1 січня 2009 року виповнюється 100 років від дня народження провідника ОУН С. Бандери. Він народився у селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області. Івано-Франківська облрада проголосила 2008 рік Роком Степана Бандери і розробила низку заходів з підготовки та святкування ювілею. http://maidan.org.ua/static/news
Голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев просить мерію Полтави назвати нову площу по вул. Г. Сковороди ім'ям отамана військ Української Народної Республіки, голови Директорії Української народної республіки Симона Петлюри. Як він повідомив журналістам під час прес-конференції, облдержадміністрація вже направила відповідну пропозицію в мерію Полтави, проте відповіді не отримала. « Ми створили таку площу під час будівництва нової будівлі міського управління міліції. Ця площа знаходиться поблизу аграрної академії, в якій навчався Симон Петлюра. І запропонували міській владі зробити тут площу Петлюри, поставити йому пам'ятник.»
Лише місяць тому з-під пера відомого українського письменника вийшов новий вірш „На могилі Симона Петлюри”. Написав його Дмитро Павличко під час перебування у Парижі.На Полтавщину твір привіз заступник голови облдержадміністрації – керівник апарату Сергій Соловей. Справа у тому, що Сергій Соловей та Дмитро Павличко давно товаришують і часто зустрічаються. В особистій бібліотеці посадовця є всі видання творів письменника з дарчим підписом. Під час чергової зустрічі Дмитро Павличко подарував йому рукопис свого вірша. Ольга Лазаренко На могилі Симона Петлюри Скидаю шапку, наслухаю тиш, Дивлюся в небеса на білі хмари, Полтаву чую, хоч навкруг – Париж, Полтаву, де співають яничари. Там, під крильми двоглавого орла, Збираються перевертні співучі, А співи правовірного хахла Отруєні, як вишивані онучі. Є вже народ, а нації нема, Держава є, але нема вітчизни. Є храм – перебудована тюрма – Де б’ють поклони Богу московизни. Я знаю, Симоне, що ти не спиш, І не заснешв чужій землі ніколи. Вставай та одягайся в золотаву спиж, Вертайся на прабатьківські околи. Вертайся в Київ, там твої віки! Твої … болі й перемоги. З твоєї там залізної руки Зійдуть нові козацькії полки, А покручі впадуть тобі під ноги. Париж 17.10.2008 Дмитро Павличко
Комітет із увічнення пам’яти Симона Петлюри, спираючись на прадавню народну традицію, діючи на підставі ст. ст. 1050,1051 Цивільного кодексу України, оголошує конкурс на найкраще прізвисько (псевдо, прізвищеву назву) для Полтавського міського голови А. Матковського.
Звертаємося до всіх народів світу із закликом проявити солідарність з грузинським народом. Він захищає свою незалежність в нерівній боротьбі, відбиваючи великодержавний напад. Росія ніколи не погоджувалась з розпадом імперії. Пам’ятаймо – сьогодні Грузія, завтра – Україна, Литва, Естонія, Латвія, Азербайджан, Польща…
Ми переконані – якщо увесь цивілізований світ, і Україна не підтримають Грузію реальними діями вже найближчим часом, то Росія отримає „зелене світло ” на окупацію України та інших країн Європи.
12 серпняу Полтаві перед будівлею Обласної державної адміністрації відбулася акція солідарності з грузинським народом. На ній, як і запланували організатори, були присутні кілька десятків чоловік.На наступну, яка відбудеться рівно через тиждень, планується не менше сотні учасників.
Урочистості з нагоди 370-річчя від дня народження гетьмана України Івана Мазепи відбудуться ;)
Голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев просить мерію Полтави назвати нову площу по вул. 
