Відзначення 370-річчя гетьмана України Івана Мазепи
24.03.2009
370-річчя гетьмана України Івана Мазепи на Полтавщині відзначилицілим комплексом заходів під егідою облдержадміністрації.20 березня – власне, день народження гетьмана – розпочалось урочистим засіданням Ради українського козацтва Полтавської області. У краєзнавчому музеї зібралися чільники області, представники козацьких та інших громадських організацій. Під час зібрання відбулась презентація трьох різнопланових книг, об’єднаних постаттю гетьмана Мазепи. Учасники ради по її завершенні провели урочистий мітинг біля кам’яного козацького хреста на Панянському бульварі.А ввечері того ж дня в музичному училищі ім. М. В. Лисенка пройшов літературно-мистецький вечір з нагоди 370-річчя від дня народження Івана Мазепи. Тетяна Алєксандрова
«2009 рік проходить під знаком нашого великого гетьмана Івана Мазепи – не тільки завдяки 370-річчю від дня його народження, а ще й через 300-річчя події, що стала трагічною кульмінацією його життя – Полтавської битви. До цієї дати – 27 червня – ми плануємо поставити на Соборному майдані Полтави пам’ятник Іванові Мазепі»,— наголосив у вітальному слові голова облдержадміністрації Валерій Асадчев. Таке рішення вже прийнято, попри опір антидержавницької більшості облради, що відмовила у фінансуванні монумента. Спорудження пам’ятника сьогодні йде повним ходом. Гроші практично зібрані. Зараз робиться постамент, на якому стоятиме велична скульптура, триває її відливка; скоро почнуть облаштовувати територію. «На Івановій горі буде увіковічено пам’ять двох Іванів: Івана Петровича Котляревського та Івана Степановича Мазепи»,— переконаний Валерій Асадчев. Вн закликав усіх полтавців активно долучатися до української справи, відстоювати національні інтереси. Адже сьогодні ми знову, як і у 1991-му, опинились перед питанням, бути чи не бути українській державі. Подібна дилема постала і перед Іваном Мазепою: боротися за незалежність – чи стати покірним васалом Російської імперії. У набагато тяжчих умовах, ніж ми маємо сьогодні, гетьман обрав перший шлях. Реалізувати своє прагнення він не зміг, але ми, його нащадки, – просто зобов’язані. Іван Мазепа зумів за 22 роки свого гетьманування зробити стільки, скільки ми не зробили за 20. Ми не можемо дозволити собі, маючи свою державу, засісти в різних структурах влади й ворогувати між собою. Влада дається для того, щоб будувати: як і в матеріальному плані – житло, школи, лікарні, будинки культури, церкви,— так і зводити духовні основи нашого життя, зрештою, будувати націю. Ми повинні дуже добре вивчати, як керував українською державою Іван Мазепа, вчитися в нього, адже він був справжнім Будівничим України» — закликав Валерій Асадчев. Деякі факти на підтвердження цієї тези навів заступник голови облради Петро Ворона. Так, за часів Мазепив Україні діяла одна школа на тисячу жителів. Як у місті, так і в селі рідко зустрічались неосвічені люди. В селахне булодітей-сиріт, тому що існувало звичаєве право: сироту або забирала найбагатша сім’я, або нею опікувалась церква, розташована в поселенні.Як бачимо, тоді Україна перебувалана такому рівні розвитку громадянського суспільства, якого ми не досягли й понині. Період гетьманування Мазепи історики називають «мазепинським ренесансом» — добою відродження високої української культури, духовності. Великий меценат і благодійник, глибоко воцерковлена людина, він жертвував мільйони золотих на будівництво та оздоблення православних храмів. Був у прекрасних стосунках з усіма видатними діячами української церкви. Як розповів владика Федір, єпископ Полтавський і Кременчуцький Української Православної Церкви Київського Патріархату, анафема, проголошена Іванові Мазепі без рішення Священного Синоду, є незаконною й неканонічною. Річ у тім, що у вченні церкви ніколи не було анафеми з політичних мотивів. Це – суто винахід Петра І, за наказом і під шаленим тиском якого церковники прокляли «неугодного» гетьмана. До речі, ще 1918 року Патріарх Московський і всея Руси Тихон, тепер канонізований російською церквою, офіційно зняв анафему з Мазепи. Хоча, як висловився владика Федір, «знімати її взагалі не було потреби, оскільки ні тоді, ні зараз немає чого знімати». Як бачимо, спекуляції навколо цієї теми, що час від часу здіймають представники «п’ятої колони», не мають під собою жодних підстав. Під час зібрання відбулась презентація трьох різнопланових книг, об’єднаних постаттю гетьмана Мазепи. Два видання полтавських авторів побачили світ за фінансової підтримки Головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації: збірка історичних поем лубенчанки Ольги Хало «Золота підкова України» (видавництво «Лубни», 2009) та історико-пригодницький роман Володимира Ковпака «Тінь гетьмана» («Дивосвіт», 2008). Збірку праць видатного українського історика Олександра Оглоблина (1899-1992) «Гетьман Іван Мазепа та його доба» презентував єпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ Київського Патріархату Федір. 40 примірників монографії, виданої Інститутом дослідів української діаспори при Національному університеті «Острозька академія», отримало Полтавське єпархіальне управління УПЦ КП. Книги безкоштовно передадуть до бібліотек і вузів Полтавщини. Учасники ради по її завершенні провели урочистий мітинг біля кам’яного козацького хреста на Панянському бульварі. Голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, представники обласної влади, духовенства, члени громадських організацій і партій національного спрямування поклали квіти до підніжжя монумента. До речі, обласна адміністрація звернеться до міського голови Полтави Андрія Матковського з проханням відновити напис на цьому пам’ятнику, заборонений попереднім мером. Спорудили хрест на честь українських козаків, що під час Полтавської битви воювали саме під проводом Івана Мазепи. Проте цю правдиву присвяту міська влада свого часу змусила замінити абстрактним формулюванням «українським загиблим козакам». Повернути справедливість – одна з вимог учасників «круглого столу» «Гетьман України Іван Мазепа: виправданий історією», який Головне управління інформаційної та внутрішньої політики ОДА організувало напередодні в Полтавському державному педагогічному університеті ім. В. Г. Короленка. Зі змістовними доповідями виступили науковці – кандидати історичних наук Ірина Діптан, Віктор Ревегук (ПДПУ ім. В. Г. Короленка), Микола Безотосний (Полтавська державна аграрна академія), вже згадуваний владика Федір, громадські лідери. Спільна й головна думка промовців: гетьман Іван Мазепа офіційно визнаний державою. Дискусії довкола його ролі в історії України на зразок «герой чи зрадник?» недоречні й можуть тривати лише в середовищі антиукраїнських сил. Але то вже, як кажуть, їхні проблеми – нехай читають підручники. Аввечері того ж дня в музичному училищі ім. М. В. Лисенка пройшов літературно-мистецький вечір з нагоди 370-річчя від дня народження Івана Мазепи. Відомий співак, неодноразовий учасник всеукраїнського фестивалю «Мазепа-фест», кобзар Тарас Компаніченко майже на три години переніс слухачіву романтичну й героїчну добу «мазепинського ренесансу». Тетяна Алєксандрова
