Відчувши свою безкарність внаслідок виявленої пасивності і яловості європейських та світових політиків, неспроможних консолідуватись та діяти задля допомоги Грузії, задля осуду та зупинення агресора, режим Путіна-Мєдвєдєва розпочав широкомасштабну військову операцію, метою якої, вочевидь, є як знищення Ґрузії як незалежної держави, так і наочна демонстрація переможної брутальної сили всьому світові.

Світова спільнота, що певний час щиро сподівалась на демократичний поступ Росії, тепер поставлена перед вибором: або рішуче засудження агресії, допомога Ґрузії та зміна відповідних наголосів і пріоритетів у політиці на східноєвропейському напрямку, або тривожне очікування того дня, коли московські танки заполонять столиці заколисаних власними політиками європейських держав.

Чекати того дня — не так довго, як може видаватися. Якщо, звичайно, нічого не робити. Зруйнувавши Грузію, Четвертий Райх розпочне «пацифікацію» України та Молдови. А там вже і до кордонів НАТО та ЄС, за російським висловом, «рукой подать».

Шановні європейці та євроатлантисти, годі робити вигляд, дурячі самих себе, що політика вмиротворення агресора дасть вам багато газу з нафтою та тихе, спокійне життя. Дзвін з московської дзвінниці вже пролунав. Ви не перші на черзі. Це так. Але ваш номер — наступний.

Водночас політики в Україні, котрі претендують бути актуальними українськими політиками, мають невідкладно усвідомити, що попри всі розбіжності спільним вирішальним тестом для них є лише здатність об'єднати націю, професіоналізм та відповідальність у діях та заявах, спроможність до захисту національної безпеки та поступу України в напрямку, необхідність якого демонструє, зокрема, і російська агресія в Грузі.

 

 

Джерело:  http://maidan.org.ua/static/mai/1218450100.html