Тривалими аплодисментами Москва вшанувала головного отамана та голову Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюру. У великій залі Культурного центру України в Москві, в продовження відзначення 80-ї річниці від дня смерті видатного українського державника відбувся показ польського документального фільму “Нелегке братерство” (“Медіа Контакт”, 1998).
Фільм “Нелегке братерство” було створено за ініціативою відомого польського публіциста Єжи Ґедройца та під патронатом Президента Польщі Александра Кваснєвського.
“Нелегке братерство” – це розповідь про українсько-польський союз 1919–1921 рр., головними дійовими особами в якому виступають Симон Петлюра та Йозеф Пілсудський. У стрічці використано інтерв’ю з Є. Ґедройцем, Н. Девісом, А. Жуковським. Режисер Єжи Любах та оператор Францішек Ґорек намагалися відтворити складні історичні проблеми через постаті двох державників – Симона Петлюри та Йозефа Пілсудського.
Деякі відтворені факти, досі відомі лише вузькому колу науковців, спростовують існуючі в українському, польському та російському суспільствах стереотипи щодо постаті Симона Петлюри та щодо пов’язаних з ним історичних подій. З “Нелегкого братерства” багато поляків, наприклад, уперше дізналося про те, що перемога над Червоною армією, яка отримала назву “диво над Віслою”, – це заслуга не лише польських вояків, але й українців під проводом керівника Української Держави. Автори фільму представляють Петлюру ледь не національним героєм Польщі. Втім, сам голова Директорії вважав союз із Польщею, основною умовою якого була передача останній Східної Галичини, тимчасовим – після нього зміцніла Українська Народна Республіка мала повернути собі втрачені території.
У фільмі досить правдиво розповідається й про зраду поляків – у розпалі переможної ходи з’єднаної українсько-польської армії (Другий Зимовий похід), коли вона була вже за 150 км. від Києва, Польща підписала Ризький трактат, згідно з яким Україна була поділена по Збруч з більшовиками.
У “Нелегкому братерстві” прозвучали й пророчі слова Єжи Ґедройца: “Для суверенітету, для безпеки Польщі важливішим є незалежність України, ніж вступ до НАТО… Боюся, що і Польща, і Україна перебувають десь на узбіччі зацікавлень великих світу цього, і якщо наш потенціал не використати в ефективній спільній діяльності, то знову буде негаразд – як уже колись було”.
Наприкінці травня цього року в Культурному центрі України в Москві вже пройшла зустріч із завідувачем відділу історії Української революції Інституту історії НАН України, доктором історичних наук Владиславом Верстюком, яка зацікавила присутніх росіян та представників української діаспори насамперед новими фактами з життя Симона Петлюри, його поглядами щодо військового будівництва та майбутнього України.
Як відомо, з 1911 до початку 1917 років Симон Петлюра мешкав у Москві, де одружився з українкою Ольгою Більською. Деякий час працював бухгалтером у страховій компанії, а в 1912 році разом із Олександром Саліковським заснував щомісячний російськомовний часопис “Украинская жизнь”, завданням якого було висвітлення української справи перед російським і насамперед зросійщеним українським громадянством. Поміж статей за авторством Петлюри в цьому виданні – “До драми Шевченкового життя”, “Пам’яті Коцюбинського”, “Про переоцінку”, “Скорочене” викривання українства паном Гоголевим”, “До практичних завдань українства”, “Негативні риси полеміки навколо українського питання” та “Іван Франко – поет національної честі”.
Вшанування пам’яті Симона Петлюри в Москві – непересічна й надзвичайної ваги подія. Фільм “Нелегке братерство”, незважаючи на деякі особливості польського трактування історії трьох сусідніх держав, об’єктивно й спокійно змальовує постать голови уряду УНР.
Присутні на перегляді “Нелегкого братерства”, а це переважно українська та польська діаспора Москви, російські науковці та журналісти загалом добре сприйняли стрічку. На жаль, саме українське суспільство через брак інформації про керівника УНР і тривалу радянську пропаганду досі свідомо чи несвідомо відхрещується від однієї з найвидатніших постатей в історії України, палкого патріота своєї Батьківщини Симона Петлюри.
Юрій Безкровний
Ремонт приборной панели Vito Mercedes